З 30 липня по 3 серпня у місті Запоріжжя, на території церкви “Еммануїл” проводили табір у якому взяли участь 70 дітей.
Під час табору діти мали можливість грати у спортивні ігри від MultiSport, слухати цікаві біблійні уроки та дізнаватися більше про життя Ісуса і Його учнів, також брали активну участь у водних іграх, та їли смачну їжу.
Ми щиро вдячні нашим спонсорам за те, що дали можливість провести цей табір для дітей у Запоріжжі. Через війну багато з них не мали змоги сповна насолодитися щасливим дитинством, тому ці дні стали особливими для багатьох з дітей. Ми дякуємо “Місії Євразії” за надані фінанси та ресурси для проведення цього табору.
Свідчення дітей:
Іван, 15 років
смт. Кушугум, Запорізька область.
До війни Іван захоплювався футболом і мав друзів, але війна перекреслила всі плани на спорт і позбавила багатьох справжніх друзів. Постійні сирени, паніка односельців і ракети, що вибухали поруч із будинком, настільки емоційно вплинули на нього, що він втратив пристрасть до улюбленої гри. Іван припинив займатися футболом, став більш депресивним!
Про табір дізнався через знайомих.
Найбільше хлопчику сподобалася їжа, бо не завжди має змогу вдома харчуватися так як у таборі.
Для Івана цей табір став кроком вперед, бо завдяки любові та увазі з боку команди, він наважився і спробував пограти, в раніше улюблений, футбол як це було колись до війни…
Богдан, 16 років
м. Запоріжжя.
У зв’язку з постійними обстрілами і прямою загрозою для життя та здоров’я сім’ї Богдана, молодша сестра хлопця зазнала психологічного розладу, з яким сім’я досі наполегливо бореться.
Про табір дізнався через інстаграм.
Найбільше сподобалися біблійні уроки. Богдан захоплено ловив кожне слово свого наставника про Бога, брав активну участь в обговоренні тем і ставив багато запитань. Такі надихаючі та збудовуючі розмови про силу і владу Ісуса стали відповіддю на його біль. Серце знову запалало в його грудях, а в очах засяяв вогник радісної надії, що битва за здоров’я улюбленої сестри обов’язково буде виграна, і тепер Богдан почав просити про зцілення в Бога у щирій молитві.
Тимофій, 13 років
м. Запоріжжя.
Хлопчик із жахом згадує як один із найгірших епізодів свого життя, коли він святкував своє 14-річчя, переходячи кордон Польщі.
Через війну родина хлопчика втратила зв’язок із близькою родичкою, яка проживає в тимчасово окупованому Мелітополі. Тимофію не дає спокою питання, чи жива взагалі його родичка.
На табір він отримав запрошення від знайомого, який є одним із членів табірної команди.
Найбільше хлопцю сподобалися спортивні ігри.
Під час уроку в таборі Тимофій дізнався про силу і владу Ісуса, що допомогло йому краще впоратися з переживаннями за свою, безвісти зниклу, родичку.
Настя, 13 років
м. Запоріжжя.
Дівчина дуже любить співати. На першій зустрічі декілька дівчат разом з Настею грали у гру на знайомство, у якій потрібно було щось розказати про себе і назвати місце, де вона ніколи не була і одна дівчина сказала, що ніколи не була на похоронах. Очі Насті в цей момент наповнилися сльозами і вона тихо, з великим сумом і болем, відповіла: «в квітні цього року я була на похороні свого батька, я нікому не бажаю побувати в такому місці і пережити ці відчуття»… Коли мама дівчинки реєструвала доньку в табір, то повідомила що дівчинка дуже болісно переживає смерть близької людини, відчувала різкі сплески емоцій, що супроводжувалися гіркими риданнями, які важко було заспокоїти. Але дякуючи Богові, цей табір подіяв як заспокійливий засіб для душевної рани дівчини. Активні ігри, дружні стосунки з дівчатами та наставниками, щирі молитви допомогли Насті відволіктися від сумних думок, заспокоїтися і відпочити. Протягом всього табору не було жодного емоційного сплеску про які попереджувала її мама.
