Бог допомагає мені бути слухняним

Привітання. Організаційний момент

Привітання дітей. Знайомство з новими учнями.

Молитва

Вчитель говорить молитву, а діти повторюють за ним.

Пісня

«Пісня про Ноя»

Повторення ДЗ

Повторення попереднього уроку:

1. Чому біля Ісуса завжди було багато людей?
2. Ісус побачив, що люди хочуть….
3. Чому Пилип не пішов купити хліба людям?
4. Хто почув розмову Ісуса з Пилипом?
5. Скільки хлібів та рибок було у хлопчика?
6. Після того, як люди посідали, що зробив Ісус?
7. Скільки назбирали кошиків хліба після того, як всі наїлися?
8. Що ви навчилися з цієї історії?

Зацікавлення

У торбинку скласти різні іграшкові тваринки, головне, щоб вони були добре знайомі дітям. Дитина виходить, витягає іграшку (так, щоб інші діти не бачили, і кладе собі в кишеньку). Потім вона має зобразити тваринку, що їй дісталася, та імітувати її голос. Діти намагаються вгадати, кого дитина зображає. Для підтвердження дитина дістає іграшку з кишені і показує всім. Кожен, хто показує і хто відгадає першим, отримують по наліпці із зображенням тварин. Вчитель повинен простежити, щоб усі діти брали участь у грі та отримали наліпки.

Висновок. У нашій торбинці вмістилося багато-багато різних тварин! Їм було трохи тісно, проте вони всі вмістилися! Ви молодці, гарно попрацювали, а тепер почуєте одну неймовірну історію про багатьох тварин, які зібралися в одному місці.

Вивчення нової теми

Давним-давно, коли на землі ще жило досить мало людей, жив собі зі своєю родиною чоловік на ім’я Ной (кілька разів повторити із дітьми, щоб вони запам’ятали це ім’я). В Ноя було троє синів. Ной, був добрим, праведним чоловіком. Він був слухняним Богові. А інші люди, його сусіди і знайомі, були дуже злими людьми. Вони ображали інших, крали, вбивали один одного і зовсім не шанували Бога. Бог дуже хотів, щоб вони покаялися. Але ці люди були злими та неслухняними. Вони не хотіли виправлятися. Тоді Бог вирішив врятувати тільки Ноя, а інших людей вигубити. Він наказав Ною збудувати величезного корабля, ковчега! Уявляєте?

Ной будував свій ковчег дуже багато років. Приблизно стільки, скільки прожили твій дідусь, твій тато і ти зі своїми братами і сестрами разом. Правда, це довго? Ной не просто будував, він розповідав людям про Бога. Але люди не слухали. У час, коли жив Ной, ніколи не падав дощик. Після того як минуло дуже багато років, сталося диво! Люди помітили, що Ной збирає: різних тварин до свого ковчега. Ной розміщав їх у ковчезі. Усім знайшлося місце у величезному ковчезі, а щоб їм було що їсти, дбайливий Ной уже давно заготовив їм корм. Ноєві не довелося заганяти, затягувати або ж якось заманювати всіх цих диких тварин у ковчег. У Біблії сказано, що вони «ввійшли до Ноя до ковчегу» (Бут. 7:9).

І ось настав один незвичайний день. Бог звернувся до Ноя і сказав: «Увійди до ковчегу ти та твоя родина!». Ной та його родина послухалися Бога і увійшли до ковчегу. І що це? Несподівано з неба щось почало на них капати: кап, кап, кап! Що це, діти? Так, це дощ.

Дощ ставав усе сильнішим і сильнішим! Ось уже з’явилися струмочки, ось із струмочків утворилися річечки! Спочатку люди не зрозуміли, що це. Але потім вода почала затоплювати їхні будинки. Води ставало все більше! Дощ йшов сорок днів та сорок ночей. І що це?! Ковчег поплив! Усі погані люди, на жаль, загинули від вод потопу. А добрий Ной з родиною та багато тварин врятувалися.

Нарешті дощ перестав іти, але вода спадала дуже повільно, ще протягом ста п’ятдесяти днів не видно було ані клаптика суші. Сто п’ятдесят днів це, наприклад майже все літечко і осінь. А ковчег плив і плив. І всі тварини, і люди вже чекали, коли ж ця мандрівка закінчиться. Адже Бог сказав, що всіх врятує, отже, так і буде! Нарешті, вода почала спадати. І ось гори Арарат (повторити назву кілька разів) показалися з-під води. І раптом: тук! Ковчег легко стукнувся об щось і зупинився. Мандрівка закінчилася! Але чи вже можна виходити? Чи буде їжа для тварин? Ной почекав і випустив через вікно ворона (показати фото). Якби ворон знайшов собі місце для житла і вдосталь їжі, він би не повернувся. Але ворон повернувся.

Тоді Ной випустив голубку, проте й вона повернулася, не знайшовши місця для відпочинку (показати фото). Через сім днів (сім днів це стільки днів у нас проходить від одного уроку у недільній школі до іншого) він випустив голубку вдруге і вона повернулася з оливковим листком у дзьобі, а це означало, що на землі вже подекуди виступила з води суша. Ной зачекав ще сім днів і знову випустив на волю голубку, і вона не повернулася, бо земля висохла. Бог сказав Бог зробив!

Можна було випускати усіх тварин! Всі тварини вибігли з ковчега, домашні тварини трималися близько до ковчега, а дикі звірі побігли жабки і зайчики пострибали, вужі та ящірки поповзли, а птахи полетіли, щоб знайти собі нове місце для проживання! Ной був вдячний Богові за порятунок. Ной вийшов з ковчега і спорудив жертівник, щоб принести своєму Богові жертву в подяку за порятунок. Господу сподобалася жертва Ноя. Він сказав, що ніколи більше не каратиме людей потопом. Бог сказав – Бог зробив! І щоб люди пам’ятали про це, повісив на небі різнокольорову веселку. І поблагословив Бог Ноя й синів його і сказав що потопу більше не буде. Ніколи-ніколи не буде. І коли ти побачиш у небі веселку, то знай, що це знак, що потопу більше не буде.

Запитання:

1. Як звали людину, якій Бог звелів побудувати ковчег?
2. Скільки синів було у Ноя?
3. Для чого Ной будував ковчег?
4. Скільки днів йшов дощ?
5. Хто крім Ноя зайшов у ковчег?
6. На якій горі зупинився ковчег?
7. Коли можна було відпускати тварин з ковчегу?
8. Що помістив Бог на небі після потопу?
9. Що означає знак веселки на небі?
10. Що ви навчилися з цієї історії?

Золотий вірш

Читання з Біблії: зараз ми з вами вивчимо золотий вірш.

«…будемо слухатися голосу Господа..»  Єремії  42:6.

Пояснення: це означає, що потрібно завжди слухатися нашого Бога і виконувати те, що Він нам каже.

З лавок та тканини зробити ковчег. З дітьми повторити золотий вірш кілька разів. Потім роздати дітям у руки іграшкові тваринки. Дитина підходить до ковчегу, вчитель запускає тваринку до ковчегу після того, як учень розповість золотий вірш.