Будь смиренним!

Привітання. Організаційний момент

Привітання дітей. Знайомство з новими учнями.

Молитва

Вчитель говорить молитву, а діти повторюють за ним.

Пісня

Пісня чи гра за вибором вчителя.

Повторення ДЗ

Запитання

• Що означає помилятися в слові?
• Яку людину називає Господь досконалою?
• Назвати два перших приклади до чого прирівнюється язик.
• Що згадується про звірів та птахів?
• Що означає проклинати людей, благословляти Бога?
• Що не повинно виходити з наших вуст?
• Що має виходити з наших вуст?

Зацікавлення

Чим пишаються люди у світі? Слухаємо відповіді учнів.

Вчитель доповнює розповідь та показує ілюстрації того, чим пишається людина (Спортсмен, переможці на конкурсах краси, спортивних змаганнях; власники багатих маєтків, фінансів, машини, літака, …).

Багато людей пишаються красою свого тіла, його гарною будовою, красою обличчя. Інші горді за свій маєток, багатство, бо це справляє враження на навколишніх. Багато почувають себе вищими від інших тому, що мають добру освіту і вплив у світі. Ще інші гордяться своїм добрим ім’ям і пошаною серед людей.

Але чи маємо причину бути гордими з приводу гарного тіла, адже людина собі тіла не надбала, його їй дали батьки та Творець – Господь Бог, бо це Він є першопричиною приходу на світ людини. Тому такі люди замість того, щоб чванитись тим, що одержали від Творця, повинні бути вдячні Йому за гарне, міцне і здорове тіло.

Пам’ятаймо і про те, що всі речі, все багатство, яке ми надбали, дані нам Богом. Тож як можна пишатися тим, що не зроблено нами? Звичайно, ми працюємо, але хто дав нам сили, уміння, здібності й охоту до праці? Чи не Господь дав щастя, витривалість пильно працювати, а не розтрачувати гроші в пияцтві та розпусті?

Коли хтось хвалиться своїм знанням, яке дало йому нагоду винайти різні добрі речі для людства і тому прославило його ім’я, то спитаймо такого, хто дав йому гнучкий розум, охоту заглибитись у таємниці природи? Бог ще й опікується, щоб ті знання дійшли до людей.

Хто дав людині такий добрий характер, хто влив у її душу і серце любов до чеснот, бажання їх здобувати, хто допомагав Своєю ласкою їх набути? – Бог!

Та найважливіше те, що кожен із нас існує й живе тому, що Господь нас створив, удержує при житті і співдіє в усьому, що ми робимо, говоримо, думаємо чи бажаємо. Апостол Павло каже: „Що ти маєш, чого б не одержав?” (1 Кор. 4:7).

Вивчення нової теми

Давайте прочитаємо притчу і порівняй двох людей  Євангеліє від Луки 18:10-14

До храму ввійшли помолитись два чоловіки. Один був фарисеєм, а другий митарем.

Фарисей, ставши посередині храму, поближче до вівтаря, молився так: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди неправедні, як оцей митар, наприклад. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!”

А митар здалеку стояв і навіть не смів звести очей до неба, тільки бив себе в груди: „Боже, будь милостивий до мене, грішного!”…

Фарисей повернувся до дому свого більш неправдивий, ніж митар, бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

Хто такі фарисеї і що таке фарисейство

Фарисеї у давній ізраїльській державі були не священиками, а мирянами. Вони зберігали Мойсеїв Закон і суворо дотримувались його. Серед них було багато добрих учителів Божої науки, які користувалися авторитетом серед народу. Фарисеї вірили у воскресіння, але не пов’язували його з приходом Ісуса. Водночас вони перебільшували роль церковних правил і не вірили в те, що головнішим за них є любов до Бога і до ближнього. Коли Ісус проголосив ці істини, фарисеї почали переслідувати і цькувати Його, боячись втрати свою духовну владу над євреями.

Фарисеєві з Ісусової притчі, здається, що він найкращий для Бога, тому що поститься набагато частіше, ніж того велить Божий Закон і не шкодує для Господа своїх грошей. Та коли придивитися уважно, то неважко помітити гріховність фарисея: він фактично відкупляється своїми грішми від Усевишнього, згорда розглядається по церкві замість того, щоб зосередитися на спілкуванні з Богом, а головне, не любить ближніх, засуджує їх, чваниться власними заслугами.

Митарі в Іудеї були збирачами податків. Їх серед євреїв ніхто не любив, вони вважалися безбожними, жорстокими здирниками. Так воно здебільшого й було насправді. Але персонаж притчі про митаря й фарисея не такий. Він усвідомив свій гріх. Він не тільки не схожий на інших митарів, але й на фарисея. Він стоїть здалеку, не сміє навіть голови підвести, настільки тяжкими видаються йому власні гріхи. Митар розуміє, що коли змінить своє життя, в якому вже розкаюється, то фінансово потерпить, можливо, й крах, йому важко віддати всі гроші, забрані нечесним способом від інших, але не бачить іншого способу для порятунку і тільки б’є себе у груди, виявляючи тим самим знак найглибшого жалю, і просить Бога про милосердя, яке полягає не тільки у Господньому прощенні, але й у допомозі стати на праведний шлях.

• Запитання

Поміркуй і дай відповідь:

• Хто такі фарисеї? Охарактеризуйте його.
• Чому фарисей вважав себе ідеальним взірцем побожної, праведної людини?
• Доведи, що він молився не до Бога, а до себе.
• Яке переносне значення мають слова „бити себе в груди”.
• Чим відрізняються фарисей і митар у своїх молитвах?
• Яка молитва сподобалася для Бога? Чому?
• Що сподобалося тобі з цієї історії?
• Чому ти навчився?

Золотий вірш

 «Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом». Пр. 29:23.