«Свято Воскресіння!»

Привітання. Організаційний момент

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Молитва

Молитва вчителя з дітьми.

Пісня

Пісня про Вескресіння Христа.

Повторення ДЗ

Що ви знаєте про Христове Восресіння?

Зацікавлення

Що означає Свято Пасхи?

Вивчення нової теми

 

 

«Здраствуй, Свято Воскресіння!»

 

В залі звучить музика пасхальних пісень поки заходять діти.

На сцені троє дітей:

Кароліна:

Чому сьогодні стільки сонця?

Чому всміхаються кругом?

І облилася під віконцем

Калина білим молоком?

 

Міра Д:

Чому так пахнуть квіти, трави,

Навкруг природа вся цвіте?

Не буду я питати в мами –

Сама вже знаю я про все.

               

Ростислав Г:

Хай линуть співи і хваління,

Хай пісня рветься до небес –

Сьогодні свято воскресіння:

Христос воскрес! Христос воскрес!

 

Входять хлопчик і дівчинка.

Вєня П.:

– Сьогодні всі святкують Свято Воскресіння Христового!

Віка Г.:

– Так! Це моє улюблене свято!

Вєня:

• А чому тоді говорять, що «Свято Пасхи у нас?»

Віка:

• Бо сьогодні і є Свято Пасхи!

Вєня:

• Як же це? Виходить що у нас сьогодні два свята?

Віка:

• Чому два? Одне.

 

Входить ведучий: (Ангеліна Венедюхіна)

• Що за жвава дискусія у вас?

 

Діти разом:

• Ми хочемо дізнатися, що означає Свято Пасхи?

 

Ведучий:  

 — Ну, то що, діти, як ви гадаєте, зможемо дати відповідь на його запитання?

Разом діти: — Так! Зможемо!

• Саме Свято Пасхи — це було єврейське свято. Бог звелів цьому народові святкувати його.

Вєня П.: — Але ж ми не євреї, ми — українці, то чому ми маємо святкувати його?

 

Ведучий: — Зараз, мої друзі, я розповім вам все по-порядку. Тоді ти і сам знатимеш, і іншим зможеш пояснити. Сідай сюди, будь ласка. (Хлопчик сідає до дітей).

— А заодно послухайте і ви, любі наші всі присутні.

Починає звучати тихо музика (східна)

— Перший раз Свято Пасхи народ ізраїльський святкував в Єгипті. Це був дуже тяжкий час для народу Божого. Музика підсилюється. Розповідь в музичному супроводі.

Ізраїльський народ страждав. Під палаючим сонцем вони знемагали від роботи. Без відпочинку вони працювали з раннього ранку до пізнього вечора. Піт заливав очі, а побиті спини щеміли на сонці.

 

Читець: Вихід 2:23-25. (Ліза Макаренко)

“А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога і почув Бог їхній стогін… і зглянувся над ними. ”

 

Ведучий:

Ще один тяжкий день канув у вічність. Над Єгипетською землею розстелилась ніч. Цього пізнього вечора в будинках світились вогні. Через відхилені двері можна було чути жваві розмови, які свідчили про щось надзвичайне.

Світилось і в домі наглядача Потіфера. Це був високий, гарної будови тіла, єгиптянин. Він сидів на м’якому, барвистому килимі місцевої роботи і вдивлявся в розгорнений перед ним папірус, роблячи час від часу на ньому помітки. Потіфер підраховував, скільки цегли було зроблено за останній місяць.

Але наглядач чомусь не міг належно замислитись, щоб цілком віддатися своїй праці. Він часто поглядав в глибину своєї кімнати, де на темних килимах, накриті легенькими віссоновими ковдрами, лежали його діти. Страх пробіг по тілу, коли Потіфер згадав слова, які почув вдень.

 

Читець 2: Вихід 11:4-6.

“Так сказав Господь! Коло півночі Я вийду посеред Єгипту. І помре кожен первородний єгипетської землі. Від первородного в  фараона, що сидить на своїм престолі, до первородного в  невільника, що за жорнами, і все перворідне з худоби…

1 здійметься великий зойк по всій єгипетській землі, бо такої події ще не бувало, і такої більше не буде! ”

 

Ведучий:

Де ділися його попередні відвага і самовпевненість? Якась могутня сила розкрила перед його очима всі нещастя, які навістили Єгипет протягом останнього року:

— Ось вся вода перемінилась на якесь криваво-чорне місиво і засмерділа…

—  А то мільйони жаб нараз з’явилися на землі єгипетській. Поля, будинки, постіль, посуд,… скрізь їх було повно.  Тремтіння огиди пройшло по тілу єгиптянина…

— Потім москіти… О, кара! Умирали в страшних муках і худоба, і люди…

— А болячки? — Потіфер мимоволі поглянув на рубці на руках, що залишилися, як сліди від тих страшних наривів…

— На кінець – над Єгиптом пронеслася нечувана буря! Вона забрала його красуню дружину. Цю жахливу картину Потіфер відновив в своїй пам’яті. Згадалась і сарана, і темрява, яка

протрималась цілих три дні.

Невже ж іще щось буде? Що ж, того, що вже було, не досить?

І на його пам’ять прийшли ще одні слова… Він чув їх сьогодні від ізраїльтян…

 

Читець 3: Вихід 12:21-23,27,

“Спровадьте, і візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть Пасху.

І візьміть в ‘язку  іссопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров ‘ю, що в посудині.

А ви,  ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!

І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, — і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити…

Коли запитають вас ваші сини: “Що то за служба ваша? ” – то розкажете: “Це — жертва,   Пасха для Господа… ”

 

Ведучий продовжує:

А може таки забити ягня? – думає Потіфер…

Але ні! Геть сумнів! В мене є триста дозорців з луками й гострими списами. І тільки подумав про це Потіфер, як в кутку кімнати затремтіло в передсмертній агонії тіло його сина…

З грудей Потіфера вирвався дикий крик про допомогу!!!

Якраз було опівночі…

 

                                    Звучить музика

Матвій Барчук:

— О, то була дійсно страшна ніч, але тільки для тих, хто не послухався Бога. А для синів Ізраїля — це була велика, радісна ніч, ніч звільнення з тяжкої неволі.

— І тепер у світі панує ніч, страшна ніч гріха. Вона чорним покривалом накриває всю землю. А війни, хвороби, катастрофи — то все праця того ангела-губителя.

 —А Христос –  є Тим Божим Ягням, Кров Свята пролита! Нею тільки потрібно помастити одвірки свого серця і ангел-губитель не посміє туди ввійти. Бог проявив любов до нас!

 

 

Вєня П.:

Ходім на Голгофу. Побачимо згодом,

Чого ціле місто туди подалось?

Погляньте, дорога забита народом,

Комусь гірку чашу прийнять довелось…

Ось там залунало по цілій Голгофі:

“Звершилось!” — і гамір людський перестав,

«О, Отче, Тобі віддаю Свого духа!» —

Промовив Спаситель і духа віддав.

 

На сцені картинка з Розп’яттям, ведучий говорить:

 

Ведучий: Ще спав Єрусалим передранішнім солодким сном. Вузенькі криві вулички були порожні. Тихо… Загасли далекі діамантові зорі. Жінки поспішали… Тривожна думка поклала тіні на засмучені обличчя.

 

      Виходять дівчата-підлітки.

 

Марія: (Ірина Моцна)

Скоренько йдемо, сестри любі й милі,

Біліє схід, вже дніє навкруги;

Ох, камінь, камінь… ми ж такі безсилі…

Христос помер… Ой люті вороги!

За що ж це все? За те, що всіх любив, голубив,

За те, що всім й для всіх бажав добра?

За те, що світ бажав спасти від згуби,

За те вони точили кров з ребра?

О, Господи, як тяжко Ти терпів!..

 

 

 

Соломія:  (Єва Д.)

Чого, скажіть, голодним вовком вили

Старшини всі? Скажіть, не розумію.

Що злого їм зробив? За що розп’яли?

За що відкинули Спасителя-Месію?

 

Марія Клеопова: (Аня Гаркач)

            Забула ти, о, люба Соломіє,

Як Він колись про зерно нас навчав?

Гадаєш про пшеницю? Ні, були думки другії –

То смерть Свою Він нам заповідав.

Які ж то ми слабі та маловірні,

Що Спас навчав, — все з голови пішло,

Де ж ті думки святі, високі, гідні?

Спішімо, ще поки сонце не зійшло!

 

Давід Л:

Як прибігли до могили,

Почало світати…

Бачать — тіла нема в гробі

Й стали сумувати.

Коли дивляться — в куточку,

Там, де було тіло,

Двоє ангелів у шатах

Блискучих сиділи.

Полякались жінки дуже,

До землі припали,

А їх ангели питають;

 

Голос ангела: – Ваня Моцний.

Ви когось шукали?

Вже нема Його, Він Воскрес!

Ідіть, поспішайте,

І всім людям про цю радість

Ви розповідайте!

 

Діти:

Євангеліна Барчук:

Христос воскрес!!! – співають в храмі,

Той спів так солодко бринить!

Молитва щира фіміамом

До неба пристрасно летить.

Христос воскрес! Христос на волі!

Звершилось чудо вікове!

Тепер Він в небі, на престолі

І в серці чистому живе.

 

Даша Дерепа:

Христос воскрес! Панує згода,

Тепер Він з нами рік у рік,

Лиш в Ньому справжня насолода,

Лиш в Нім щасливі ми навік!

 

 

Ведучий:

–  Отак і з’єднались воєдино два незвичайних свята.

– Свято Пасхи – це Свято викуплення від гріхів через смерть Ісуса Христа.

Свято воскресіння — Свято перемоги життя над смертю через воскресіння Сина Божого.

 

Маша Шеремета:

Розливається рікою

Клич дзвінкий – весни привіт.

Це ласкавою рукою

Бог дарує щастя в світ.

У маленькій насінині

Знов прокинулось життя,

Здраствуй, Свято Воскресіння!

Здраствуй вічне майбуття!

 

Звучить музика і розповідь продовжується

Ведучий:

Настав переможний світанок Світлого Воскресіння!  Зоря була близько. та Зоря, яка не була похожа на жодну іншу…

Раптом серед урочистої німої тиші величезний камінь, що закривав могилу Розп’ятого, затремтів і був відкинутий, як двері, що швидко розчинились перед виходом Царя…  Захоплений чудесною красою, Він встав –  Воскреслий із мертвих, Він поглянув люблячими очима на увесь людський світ, занурений в пітьму і сон. Той Самий дивний образ, що так недавно осяював хрест розп’яття і смерті, зараз з посмішкою перемоги дарував нещасному людству вічне безсмертне життя!

Безсмертна Любов… Вона зійшла з хреста голгофського, встала із мертвих, щоб дарувати Себе для всіх людей що живуть на землі сьогодні,  тих які ще народяться та супроводжувати нас через усе земне життя і перейти з нами до вічності. Саме з любові до людей прийшов на землю Син Божий і протягує до кожного  з нас Свої пробиті руки, щоб подарувати нам прощення, мир, спокій і сповнити любові та радості…

 

Софія Ладані:

            Серце радість наповняє,

Бо цей ранок незвичайний,

Вся природа сповіщає

Про чудовий день пасхальний!

В це величне й славне свято

Хай від кожної людини

Зазвучить пісень багато

І на нашій Україні.

 

 Всі разом співають пісню

 

 

Золотий вірш

Розповідали вірш.