Свято Пасхи!

Привітання. Організаційний момент

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Молитва

Молитва вчителя з дітьми.

Пісня

Пісня про Восресіння Христа!

Повторення ДЗ

Як ви святкуєте Свято Воскресіння Христа?

Зацікавлення

Діти готуються до виступу.

Вивчення нової теми

ВІТАЮ, СВЯТО ВОСКРЕСІННЯ!

 

1. Цим весняним світлим ранком
   Прокидаються ліси.
   Заіскрились діамантом

Ніжні крапельки роси.

2. Розливається рікою
   Клич дзвінкий, весни привіт.

Це ласкавою рукою Бог дарує щастя в світ.

1. У маленькій насінині Знов прокинулось життя.
2. Здрастуй, свято Воскресіння!
3. Здрастуй, вічне майбуття!

 

Хор: “Алілуя”

Ведучий — Прокинувся ранок. Мовби птах, пробудившись від сну, розправив свої крила, а з них

посипались на землю дорогоцінні перлини.

Який солодкий подих ранку!

Який прекрасний світанок з його чарівним співом пташок.

А ось і сонечко… Воно розсипало своє барвисте проміння та огорнуло землю сяйвом і теплом. Легенький вітерець ніжно розвіював духмяний бальзам.

Ось так Невидимий Художник майстерно змалював картину народження Сьогодення.

Зустрічається Сьогодення і Вічність.

Вічність – Доброго ранку, Сьогодення!

Сьогодення — А, Вічність, привіт,

В. — Чому в тебе сум в очах? Ти подивись, який чудовий ранок подарував нам Господь!

С. — Та бачу я все. В глибині душі я вдячний Творцю, але чомусь від цього не маю ніякої радості.

В. — Сьогодення, прокинься! Мабуть ти ще спиш?! Сьогодні ж незвичайний ранок! Сьогодні — ранок воскресіння!

С. — О прекрасна моя Вічність!

Я б хотів би радіти разом з тобою, але мене охопила тривога і сумні думи полонили розум. Я зараз згадав своїх братів. Я ніколи не мав змоги з ними поспілкуватись. Під час наших зустрічей з’являлась та одна єдина мить, яка назавжди нас розділяла.

Куди подівся мій брат Вчорашній День? Ти знаєш про це, Вічність? Чому ти мовчиш?

Я так і думав. Його поглинула безодня небуття.

А я не хочу туди!

Я не хочу слідувати за своїми братами в пітьму!

В. — Я розумію твою тривогу. Але в тебе є вибір, Сьогодення.

С. — Вибір?

В. — Кожному твоєму брату я пропонувала свої оселі. Я кожному з них показувала Небесний Єрусалим, котрий приготував Господь для улюблених Своїх дітей, та, на жаль, не кожний прислухався до моїх слів.

Ось ти мене запитував, де твій брат Вчорашній День? А чи ти знаєш, що він виявився дуже гордим, навіть слухати мене не захотів. А я кожному з них протягувала руку допомоги.

Ось так-то, Сьогодення.

С. — Вічність, я тебе прошу, допоможи мені уникнути помилки. Хочеться, щоб мій політ був направлений в те чудове місто, яке оспіване в піснях, намальоване в мріях та описане в святій книзі Біблії.

В. — Я тобі обов’язково допоможу.

С. — В мене зараз якісь дивні почуття. Здається, що сьогодні має статися щось надзвичайне.

В. — Ти дуже схожий на свого брата, ім’я якого — День Воскресіння.

А схожі чистотою ваших сердець.

Ну що ж, Сьогодення, ти маєш дещо зрозуміти і побачити.

 

Весняний ранок з ароматом

В проміннях сонячного дня… Христос стояв перед Пилатом Невинний, чистий, як Ягня.

 

Товпа навколо лютувала

Готова кинутись у бій,

“Розпни! Розпни! Щораз кричала, – Для нас Він зайвий і чужий!”

“Розпни! Він зняв із нас кайдани, Не раз нас хлібом годував,

За те, що лікував нам рани, Оздоровляв і воскрешав”.

 

Так люди на Христа кричали,

Їх гріх ненавистю проріс,

Вони нещасні і не знали

Христос спасіння їм приніс.

 

В. — На, читай.

С. — Що це за мідна дошка? Де ти її взяла?

В. — Це мені Археологія передала ще в 1810 році. Вона її знайшла в Неапольському царстві в місті Амітеріумі.

С. — Та це ж смертний вирок Ісуса Христа!

В. — Так. Ти не помилився. Ця реліквія є найважливішим і цікавим легальним документом в дійсності.

Читай же.

С. (читає з дошки)

“Вирок, винесений Понтієм Пилатом, правителем Нижньої Галілеї, сповіщає, що Ісус із Назарету повинен понести смерть на хресті в 17-й рік керування Тіберія Кесаря, в 27-й день березня, в святому місті Єрусалимі, коли Анна і Каіафа були первосвящениками народу Божого, Понтій Пилат, правитель Нижньої Галилеї, сидячи в президентському кріслі Преторії, віддає Ісуса з Назарету на смерть на хресті між двома розбійниками, так як важливі і достовірні свідчення народу говорять, що:

1. Ісус є спокуситель.
2. Він є підбурювач.
3. Він є ворог закону.
4. Він лжеіменує Себе Сином Божим.
5. Він увійшов в храм в оточенні численного народу з пальмовими гілками в руках. Наказує першому сотнику Квилію Корнилію вести Його на місце страти. Забороняється

всім, як багатим так і бідним перешкоджати смерті Ісуса Христа. Свідки, що підписали присуд Ісусу, такі:

1. Даниїл Робані — фарисей
2. Іоанн Робані.
3. Рафаїл Робані.
4. Капет — громадянин.

Ісус буде виведений з міста Єрусалиму через Струєнські ворота.”

 

В. — Все навколо бурлить… А Пилата в листі Умоляє сердечно дружина:

“Беззаконня не можеш в суді допустить,

Бо цей праведник зовсім не винен.”

 

Що ніякої в Ньому немає вини,

То Пилат про те й сам добре знає. Тільки як йому Того Ісуса звільнить,

В голові б’ється думка сумная.

Ще такого живого смирення вовік Можновладець в підсудних не бачив, Звинувачення марні, о цей Чоловік Вислуховує мовчки, терпляче.

І нікому ні слова, лиш туга в очах,

На питання: “Чи Цар Ти?” — промовив: “Тільки царство Моє не від світу.” —

І страх напада на Пилата нервовий.

“Можу стратити, можу Тебе врятувати” — Проказав до Ісуса жадане,

Та увесь затрусився, почувши слова:

“Бо ця влада згори тобі дана.”

 

 

“Розіпни Його!” – в вухах Пилата дзвенить, Галасує народ до безтями,

“Не знаходжу ніякої в Ньому вини”, — Мовить він неживими вустами.

 

“Тоді ворог ти кесарю, ворог і нам!” — Крик той, мабуть, у небі почули.

І злякався Пилат, його слава земна, Його влада міцна похитнулись.

 

Невблаганно останній момент наступа, Грізна пристрасть палає багаттям.

І щоб зло заспокоїти, лихо приспать, Він Ісуса віддав на розп’яття.

 

То не була вузесенька стежина

Там цілі юрби сунули туди…

І плакала Марія Магдалина,

Що не подав Йому ніхто води. Спішили верхи, їхали возами —

Похід розтягся на 12 верст

І Божа мати плакала сльозами.

“Та поможіть Йому нести той хрест!

Чи ж ви не люди? Що за чудасія? Дають старцям, підсаджують калік,

А тут іде, ну добре, не Месія,

Людина просто, просто Чоловік!”

Юрба гуде, і кожен пнеться ближче

Хтось навіть підбадьорює: “Терпи…”

Он вже Голгофа! Он череповище!

Хрущали під ногами черепи.

Сказати б, зброя — це хіба єдине?

Та що б зробили стражники тоді?

І в юрмах тих малесенька людина

Несла хреста тяжкого на Собі.

І хоч би хто, кому було до того,

Всі ж поспішали місце захопить:

Воно ж видніше з пагорба крутого

Як Він страждає, як Він хоче пить.

І Він упав… І руки посиніли

Тоді знайшовся добрий чоловік —

Наморений, ідучи з поля, Симон,

Що йшов додому в протилежний бік.

Коли ж звершилась вся ця страшна справа,

І люди вже розходилися ті —

От парадокс: живий лишивсь Варава,

А Божий Син — розп’ятий на хресті.

 

(в музичному супроводі)

Світанок наближався…

Пристрасне чекання природи досягло своєї межі. Зоря була близько, зоря надії, радості, віри і любові. Глибока тиша запала тепер.

Раптом серед урочистої німої тиші, величезний камінь, що закривав могилу розп’ятого, затремтів, і був відкинутий, як двері, що швидко розчинились перед виходом Царя…

Охоплений чудесною красою, стояв Ісус — Воскреслий із мертвих. Він оглянув люблячими очима весь людський світ, занурений в безпам’ятність і сон. Вся велич ранку, всі таємниці творчості, здавалось, були зосереджені в блискавичному погляді, який виражав силу і любов, Любов — широку, як сяйво сонця, безмежну, всеохоплюючу, як повітря.

Вдячні небеса освітились у відповідь, земля оживилась і кожна квітка, кожна пелюстка поширювала солодкі пахощі, вся природа торжествувала від дотику до вічності.

 

1. Христос воскрес! Радійте, друзі!
2. Христос воскрес!

Співайте з нами!

Нехай цю вістку із небес

Ніхто не згубить між віками!

1. Нехай почує захід, схід
   Найкращу із новин новину,
   Що переможений злий гріх

І Шлях відкритий в Палестину.

3. Відкритий в ясні небеса,
   Де нас Христос усіх чекає,
   Де незбагненна є краса,
   Де Зірка Ранку не згасає!

 

Христос воскрес! Співають в храмі, Той спів так солодко бринить! Немов молитва в фіміамі

До неба зноситься — летить… Христос воскрес! Не плач, Маріє, Прослав Раввуні і радій,

Йому служить — твоя це мрія Дивись, Учителю твій живий.

Христос воскрес! Скажіть Петрові, Щоб він прийшов, Його зустрів, Воскреслий в пресвятій любові Йому провини всі простив.

Христос воскрес! Хомо невірний Дивись, торкнися і повір, Прийшов Учитель Милосердний Приніс тобі і щастя, й мир.

Христос воскрес! Христос на волі, Звершилось чудо вікове! Тепер Він в небі, на престолі

І в серці чистому живе.

 

Христос воскрес! У церкві згода, Тепер Він з нами є повік,

Лиш в Нім правдива насолода, Лиш в Нім щасливий чоловік.

 

О, чим віддячити, не знаю! — За всю любов, за все добро… Скажу: “І я Тебе кохаю!” — Так, як сказав Христу Петро.

 

Невже даремно в нас рука?

Вона тому, щоб щось робити. Для чого нам дана нога?

Щоб ми могли кудись ходити.

 

В нас очі є, і нюх і смак,

Щоб їсти, нюхати, дивитись. Життя дано не просто так

Для чогось треба народитись?

І нас Господь в цей світ послав Не лиш тому, щоб їсти й пити,

Щоб кожен Бога тут шукав

І щоб навчитись тут любити.

Хоч маленький я на зріст,

Та уже — євангелист.

Я розказую про Бога

В дитсадку для друга свого.

А як йшли з садка додому, Дяді розповів чужому.

І у мами на роботі Проповідував я тьоті.

Хочу всім розповісти

Що Христос прийшов спасти.

 

• — Як добре, що Ісус воскрес!
• — Людям тепер нема чого журитися, бо Він пообіцяв при поверненні воскресити всіх померлих.
• — І справді, коли ми маємо таку чудову надію, тоді і смерть не є такою жахливою.

 

• — Звичайно ж, нам шкода розлучатись із близькими, та думка про те, що ця розлука не вічна, втішає нас.
• — А ось і Сьогодення до нас поспішає.
• — Ми раді тебе бачити таким щасливим.

2 — На твоїх вустах нема вже смутку.

1 — А я в твоїх очах бачу веселинки. Вони переливаються різними барвами, мов діаманти.

Сьогодення — Ви мої найкращі друзі. Я хочу вам сказати, що моя душа радіє і співає. Я знав, що сьогодні має статись щось надзвичайне. Я отримав впевненість на вічне життя. Тільки така надія змогла перемогти сум і печаль, біль і тривогу.

3 — А де ж твоя супутниця Вічність?

Сьогодення — А вона там, де й повинна бути: разом з Ісусом в святому місті Єрусалимі. Незабаром прийде той радісний день зустрічі з ними.

 

Не шукайте у гробі живого,

Для життя Він із мертвих постав, “Подивіться, — нема тут Святого!” Так жінкам Божий ангел сказав.

 

Не шукайте Христа, де руїна,

Між горбами не місце Йому:

Він воскрес й слава Божого Сина

Тут освітлює грішну пітьму.

Не шукайте Його ви в пустині, Де гарячий та мертвий пісок;

Він живе у сердечній святині,

Як сказав був великий пророк.

 

Не шукайте Його у законі,

Бо закон нам спасіння не дав;

Лиш Спаситель, сидячий на троні,

Оправдання для нас обіцяв.

 

Сьогодення — Не шукайте в ділах, що людина

Їх виконує й разом грішить.

Тільки той, що є Божа дитина,

Буде в вічності з Господом жить.

 

“1 побачив я нове небо і нову землю… побачив святе місто, новий Єрусалим, який спускався з неба від Бога,… світло його було подібне до коштовного каменю… Вулиці міста — чисте золото, як прозоре скло. І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці для освітлення свого, бо слава Божа освітила Його, а світильник Його — Агнець!

І почув я гучний голос з неба, який говорив: “Ось скінія Бога з людьми. І Він буде жити з ними, а вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними Богом їхнім. І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і не буде вже смерті, ані смутку, ані ішачу, ані болю, бо попереднє минуло.”

Об’явлення Іоанна 21 розділ.

Золотий вірш

В програмі.