1. Тема уроку: Петро в Гефсиманському саду

Місце з Біблії:

Матвія 26:36-46

Золотий вірш:

«Пильнуйте, моліться, щоб не впасти на спробу» Мт. 26:41.

Мета уроку:

- показати важливість молитви; - виховувати у дітей бажання молитися Богу. Головна істина: Я пильную, щоб молитися Богу! (намалювати руки і показувати коли говориться вислів)

Необхідні матеріали:

Наочності: картинки, фланель, м’яч.

Поробка: молитва (в папці є заготовки).

Словник понять та слів:

Спокуса – це те що ти дуже хочеш зробити, але не можна (наприклад з’їсти тортик який мама спекла, але його не можна поки що їсти, бо мають прийти гості).

Використана література:

Біблія          

2. Хід уроку

Привітання. Організаційний момент

Привітання дітей. Знайомство з новими учнями.

Молитва

Молитва вчителя з дітьми.

Пісня

«Очі, очі ви дивіться не на все».

Повторення ДЗ

Повторення ДЗ:

Приготуйте питання з пройденого уроку.

Пронумеруйте їх.

Кожне питання напишіть на окремому листочку паперу.

Листочки заздалегідь сховайте в кімнаті, де буде проходити урок недільної школи. Під час уроку роздайте кожній дитині номер за кількістю питань.

Нехай діти знайдуть свої питання.

Кожен має знайти свій номер і відповісти на питання. Відповідати діти нехай будуть після того, як знайдені всі питання. Дитина зачитує питання вголос, щоб чули всі.

Якщо дитині важко відповісти, то їй допомагають інші.

 

  1. Хто звелів учням пливти човном?
  2. Що трапилося з учнями на озері?
  3. Скільки шляху подолали учні?
  4. Кого побачили учні серед ночі та як зреагували?
  5. Як поступив Петро?
  6. Що трапилося з Петром, коли він пішов назустріч Ісусу?
  7. Кому довіряв Петро у важкий час?
  8. Розказати золотий вірш.

 

 

Зацікавлення

                                            Трагедія від ліні

На морському березі, в дуже небезпечному місці, серед скель і величезних каменів, стояв маяк, світло якого рятував кораблів та плавців. Сторож, який жив там, слідкував за тим, щоб вогонь горів. Коли темніло,  сторож йшов та запалював на маяку вогонь і стежив за ним під час горіння.

В одну ніч ураганний вітер загасив полум’я. Сторож це негайно помітив, але полінувався запалити його знову, так як ранок було вже близько. Як раз в цей час, поблизу скель, знаходилося у великій небезпеці одне маленьке судно. Моряки напружували останні сили, щоб тільки досягти берега. Але так як на маяку не було світла, то їхнє судно налетіло на скелю і розбилося, а всі вони загинули.

Коли настав ранок, нічний сторож, йдучи вздовж берега до свого маяка, наткнувся на тіло, викинуте водою. До свого жаху, він впізнав у ньому свого рідного сина, який повертався додому! У число загиблих він потрапив через недбалість  сторожа – батька, що  не виконав сумлінно свого завдання.

Господь закликає нас пильнувати, щоб ми виконували своїх обов’язки, проявляли вірність. Адже від нашої вірності своєму обов’язку залежить багато речей і подій, іноді навіть і життя. З цієї розповіді, ми бачимо, як недбале ставлення призвело до великої трагедії.

– А скажіть, хлопці та дівчатка, могло б цього не трапитися?

(Нехай діти дадуть відповідь).

Вивчення нової теми

У своєму житті Ісус багато молився і завжди в молитві звертався за допомогою до Отця Небесного. Молитва відігравала важливу роль в житті Ісуса. Тому Бог хоче, щоб ти завжди молився.  Не раз Він віддалявся від гучних місць, від натовпу і проводив час наодинці з Богом. У молитві Він отримував сили від Отця і тільки тоді міг надати допомогу людям, які до Нього зверталися. Сьогодні ви дізнаєтеся про ще одну ситуацію, коли Ісус потребував допомоги Отця Небесного і як Він Йому молився.

Це був найважчий момент у житті Ісуса – ніч перед стратою. Увесь вечір  Він був в оточенні учнів, здійснював Пасху і давав їм останні настанови. Серце Його боліло за учнів тому, що Йому згадалися слова із Старого Завіту: «Уражу пастиря й розпорошиться вівці». Уражу – це означало смерть, Пастир – це Ісус, вівці – це учні Його.

Ще давні пророки говорили, що Ісус має народитись, померти і воскреснути. Ісусу було боляче від усвідомлення того, що один з Його друзів пішов темної ночі для того, щоб видати Його. Скільки любові і довіри було подаровано Юді, але він не зрозумів, не оцінив. А решта? Адже вони розбредуться хто куди після арешту. Для Христа учні були вірними друзями. Він їх дуже любив. А кого ви дуже, дуже любите? Ви не хочете, щоб з ними щось сталось? І так само Ісус переживав за своїх учнів.

Настала ніч. Ісус зі своїми найближчими друзями увійшли в Гетсиманського саду. «Посидьте тут» – раптом обернувся Ісус. Його друзі з полегшенням опустилися на землю і почали влаштовуватися на нічліг. А Христос перебував у страшній боротьбі. Він витер холодний піт, Його руки тремтіли. Ніхто не розумів, що з Ним відбувається. Втім, всі дуже втомилися, щоб думати про це. Кивком голови Ісус покликав за Собою Петра, Івана, Якова і вони, сонні, відправилися за Ним. Відійшовши на відстань кинутого каменя, Ісус їм сказав: «Мені дуже важко, побудьте тут і підтримаєте Мене». Ніколи раніше з Ісусом такого не було. В Його очах і голосі відчувалася смертельна туга. Але як же хочеться спати! Чому саме зараз Ісусу потрібно, щоб вони пильнували? Може, завтра, коли вони наберуться сил. Не спати … Ісус просив підтримати Його. Думки плуталися, очі злипалися і троє друзів вже мирно спали. Хіба Ісус менше втомився, ніж учні? Хіба Йому не хотілося спати? Але Ісус зрозумів, що зволікати не можна. Його вірність почала коливатися, спати було не можна, інакше Він ослаб би ще більше. Допомогти могла лише молитва. Ісус упав на коліна і почав молитися.

Яка ж страшною була ця молитва! Вірність Ісуса Отцеві піддавалася випробуванню, і Він з болем попросив: «Отче Мій! Коли можна, нехай обмине ця чаша Мене! Втім, не як Я хочу, а як Ти». Помолившись, Ісус встав з колін і відправився до Петра, Івана, Якова. Ісус був розчарований, побачивши друзів сплячими.

Невже вони не бачать, як Йому погано? Невже їм так важко підтримати Його в молитві? Ісус розбудив учнів і сказав: “Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу”. Потім Він відійшов і знову став молитися. Це була справжня боротьба за вірність – до кривавого поту. Ісус зумів зберегти вірність і в цих обставинах. Разом скажемо: «Я пильную, щоб молитися Богу!»

Хоча Ісусу було дуже важко. Але Він знав силу секретної зброї – молитви. Як добре, що Своїм дорогоцінним досвідом Він поділився з учнями: «Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу». Завдяки цьому, ти тепер знаєш, що в спокусах потрібно молитися, щоб зберігати вірність.

Коли ми молимося, то Господь чує наші молитви та зберігає нас.

 

 

Запитання

  1. Хто головний герой у нашій розповіді?
  2. Яке свято наближалося?
  3. Де перебував Ісус Христос з учнями?
  4. Що робив Ісус в Гефсиманському саду?
  5. Хто з учнів перебував з Ісусом і як вони себе повели?
  6. Якою була молитва Ісуса Христа у саду?
  7. Що говорив до учнів Христос?
  8. Чому такою важкою була молитва Ісуса Христа? Що Він просив?
  9. Чому ви навчилися у цій історії Ісуса Христа? Розкажіть.

 

Золотий вірш

«Пильнуйте, моліться, щоб не впасти на спробу» Мт. 26:41. (Показуємо вірш  через рухи.)

3. Застосування

Висновок уроку

Слухати – значить стояти на сторожі свого серця. Це означає бути уважним. Неспання можна порівняти з їздою на велосипеді: велосипедист уважно дивиться на дорогу, не озирається по сторонах, дотримує всі правила. А ось інший приклад: велосипедист крутиться на всі боки, очікуючи побачити приятелів, постійно потрапляє в вибоїни, ледве встигає вилетіти з-під коліс машини, проїжджаючи на червоне світло.

  1. У якого з двох більше шансів потрапити в аварію? (У другого).
  2. А чому? (Тому що він неуважний).

Точно так само і в духовному житті – той, хто не спить і віддано стоїть на сторожі серця, здатний стійко перенести всі напади сатани.

А той, хто постійно розслабляється, не в силах впоратися зі спокусою.

Отже, Ісус відкрив перший секрет збереження вірності – неспання. А ось і другий секрет – молитва.

Той, хто не спить – молиться. Господь обіцяє допомогти нам у спокусах, тому що Сам пройшов через це і розуміє, як нам важко. Неспання і молитва – це як два крила у птаха, як два весла в човна. Вони неможливі один без одного. Ось такими секретами поділився з нами Ісус. І вони допомогли Йому. У Нього з’явилася сила, щоб прийняти покарання замість нас. Так невже ми настільки нетямущі, щоб не скористатися порадами, які допомогли самому Ісусу?

 

Гра «Вірю – не вірю»

Необхідні матеріали: м’яч.

Правила гри.

Ця гра допоможе вам добре закріпити вивчений матеріал.

Запропонуйте усім учасникам вишикуватися в ряд. Виберіть одного ведучого. Краще, якщо провідним будете ви самі. Він буде кидати по черзі кожному м’яч, і при цьому вимовляти якесь твердження по темі пройденого уроку. Поясніть дітям, якщо вони вважають, що це твердження вірне і вірять цьому – вони ловлять м’яч, якщо ж вони вважають, що дане твердження помилкове – не ловлять. Якщо хтось піймав м’яч, коли було виголошено помилкове твердження, він вибуває з гри. Той, хто протримався в грі довше за всіх, стає наступним ведучим.

Домашнє завдання:

Листок для учня

Молитва

Молитва з участю дітей.

3. Додаткові матеріали